Третій форум прийомних родин «Щастя дитини – зростати в родині» 5 червня досягнув мети і об’єднав під одним дахом 60 прийомних батьків, опікунів, патронатних вихователів, усиновлювачів Тернопільської області з більше 100 представниками влади, громад, соціальних служб з усіх районів Тернопільської області (55 громад Тернопільської області)
На форумі були присутні гості з міжнародних та регіональних благодійних / громадських організацій, які своїми виступами і експертністю вселили надію на підтримку у представників громад по напрямку просування та підтримки сімейних форм виховання дітей.
З вітальними словами до учасників звернулися Голова Державної служби у справах дітей України – Петро Добромільський, Заступних начальника Тернопільської обласної військової адміністрації - Павло Журба, представники міжнародних благодійних фондів «Global Fund for Children» - Джезеф Беднарек, директорка «Партнерства «Кожній дитині» - Василина Дибайло, голова «Майбутнє сиріт» - Андрій Назаренко.
Запрошені експерти з Києва, Ужгорода та Донецька та Тернопільської області надали учасникам форуму необхідну законодавчу основу для втілення права кожної дитини та прийомних батьків мати доступні послуги у громаді, щоб прийомна родина відчувала себе прийнятою і бажаною у громаді: пільги на житло, освіту, медицину, вміння оформляти документи, реабілітація та оздоровлення.
Під час панельної дискусії експерти з числа представників центрів соціальних служб, служб у справах дітей, благодійних організацій поділилися успіхами та викликами які відбулися за період року. Найбільшим викликом для громади залишається брак фахівців для супроводу прийомної родини, медичне обстеження, вигорання батьків-вихователів, не повне розуміння громадами трактувань законодавства України щодо надання необхідних послуг прийомним родинам. Адже, як було висказано, що дуже скоро всі громади отримають прямі обов’язки створювати та надавати послуги прийомним родинам у громаді.
Третьою основною частиною форуму стала практична робота кожного учасника форуму в міні групах. Кожен мав можливість висловити своє бачення рішенню тим викликам зі сторони громади так і зі сторони прийомних батьків. Основне що можна виділити з напрацьованого, що кожна громада повинна створити спеціальну соціальну програму (бізнес-план) щодо підтримки прийомних родин у громаді, мати чітку базу донорів, благодійників, партнерських організацій та вичерпний перелік послуг з потребами та баченням їх рішень з метою втілення послуг, якщо ресурси громади обмежені.
З напрацьованих пропозицій для батьків-вихователів хочеться виділити, що є потреба у відпустці, лікарняних, субсидії на комунальні послуги, медичне та реабілітаційне лікування дітей, доступ до освітніх можливостей в громаді з врахуванням особливостей прийомних дітей, психологічні зустрічі для батьків (хоча би раз в місяць), няня на один день.
Всі ці і ще інші не менш важливі пропозицій від учасників будуть зведені в офіційний документ і направлено в міністерства, департаменти для ознайомлення та проведення змін в законодавстві щодо прийомного виховання.
Окрім серйозних розмов та гарячих дискусій, учасники форум мали сприятливий майданчик для знайомства, спілкування під час переривів, налагодження контактів між громадами, благодійними фонами та громадськими організаціями, та почули історії прийомних батьків та дітей.
Такі форуми треба проводити у кожному районі Тернопільської області, щоб кожен мав можливість висловитися і бути почутим і його чи її думку враховано було. Робота триватиме й надалі поки усі діти будуть зростати в сімейних формах виховання – зауважив ініціатор та голова Тернопільського благодійного фонду «Майбутнє сиріт», який отримав такий досвід у своєму житті і хоче втілити його для кожної дитини, яка залишилася без опіки рідних батьків.
Долучайтеся до сторінки фонду «Майбутнє сиріт» щоб бути в курсі справ прийомного виховання у Тернопільській області.
Додаток
Один із виступів експертів: Олени Мехедько та Тетяни Кузьменко.
Сьогодні ми хочемо звернути увагу на надзвичайно важливе питання — ефективність функціонування прийомних сімей (ПС) та дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ) у Тернопільській області, а також можливості для розширення цих форм сімейного виховання.
Статистика
На сьогодні в Тернопільській області функціонує:
- 82 прийомні сім’ї, в яких виховується 150 прийомних дітей, з них: 42 особи віком 18+.
- 15 ДБСТ, у яких виховуються 91 дитина-вихованець, серед яких 7 осіб віком 18+ та 15 біологічних дітей.
Наголошую, що загалом у ПС та ДБСТ виховується 241 дитина, тоді як згідно з потенціалом цих форм — може виховуватися 478 дітей включаючи 15 біологічних дітей у ДБСТ, тобто потенціал діючих сімей складає на 222 дитини більше, а це шанс дітям жити в родині, а не в сиротинцеві.
А якщо рахувати окремо потенціал:
- У ПС можна довлаштувати 178 дітей (82 ПС, в кожній по 4 дитини)
- У ДБСТ (включаючи біологічних), можна довлаштувати 44 дитини (15 ДБСТ в кожній по 10 дітей разом з біологічними).
Територіальний аналіз
У Тернопільській області — 3 райони, 55 громад.
6 громад не мають жодної ПС чи ДБСТ (Білецька, Великобірківська, Гусятинська, Золотопотіцька, Колиндянська, Копичинецька).
Основне розташування зосереджене у 5 міських громадах: (Кременецька, Тернопільська, Чортківська, Борщівська, Шумська).
У 7 громадах ПС функціонують лише формально (Підгороднянська, Саранчуківська, Теребовлянська, Бучацька, Заліщицька, Заводська, Монастириська):
По-перше, мають по одній ПС з однією дитиною, хоча потенційно могли б виховувати на 21 дитину більше.
По-друге, у більшості з цих сімей перебувають особи 18+ і, як показує статистика в Україні, прийомні батьки тримаються за фінансову допомогу від держави і більше не збираються довлаштовувати дітей!!!
І як свідчить статистика по Україні – це скоріш за все могли бути потенційні усиновлювачі, яким запропонували створити прийомну сім’ю.
Більше того, двох дітей віком до 1 року у 2024 році влаштовано в новостворені ПС, в той час як ці діти мабуть мали можливість бути усиновленими, якщо до набуття статусу такої, що підлягає усиновленню, дитину влаштувати під опіку у сім’є потенційних усиновлювачів. Це ставить питання — чи захищаємо ми право дитини на сім’ю, чи просто "закриваємо місце" чи можливо це приховане усиновлення?
Реалії Тернопільщини свідчать про те, що у низці громад ПС функціонують не як ресурсні сім’ї, а радше формально, підтримуючи статус дитини і не потрапляння до потенційних усиновлювачів.
Перейдемо до ресурсності ДБСТ
- Чому в ДБСТ не довлаштовують дітей?
- На даний час 15 ДБСТ Тернопільської області виховують 91 дитину-вихованця + 15 біологічних, тобто є можливість дати у сім’ю 44 дітям з інтернатних закладів.
- Чому ці місця залишаються вакантними?
- Чи аналізував хтось мотивації або бар’єри батьків-вихователів у ДБСТ?
- Чи є психологічне вигорання, брак підтримки, чи обмеження з боку громад і служб?
Питання до аналізу:
1. Чи проводився моніторинг щодо ресурсності діючих ПС/ДБСТ?
2. Чому лише 11 громад із 55 мають хоча б один ДБСТ?
3. Чи проводився аналіз прихованого усиновлення?
По-перше, у ПС влаштовується 1 дитина віком від 0 до 5-6 років, яка вже підлягає або після рішення суду про позбавлення батьківських прав біологічних батьків буде підлягати усиновленню, а в службах – черга з потенційних усиновлювачів.
По друге, у ПС весь час виховувалась 1 дитина, яка на даний час вже є повнолітньою і жодного довлаштування не відбулося.
Висновки:
На сьогоднішній день вся Україна стоїть на порозі трансформації інтернатних закладів і вирішення питання забезпечення цим дітям права на захист найкращих інтересів: проживання якщо не в біологічний родині, то бути усиновленою, жити в умовах сімейних форм виховання (опіка, ПС, ДБСТ) або в умовах, наближених до сімейних – тимчасово отримувати послугу патронату.
- Область має великий нереалізований потенціал щодо влаштування дітей з інтернатів в родини.
- Потрібен ретельний аналіз причин, чому ПС та ДБСТ не довлаштовують дітей.
- Необхідна активізація громад, де відсутні ПС та ДБСТ, через інформаційні кампанії, мотиваційні зустрічі, підтримку на рівні ОТГ.
- Налагодити у громадах плідну взаємодію між службами у справах дітей, центрами соціальних служб/центрами надання соціальних послуг у розвитку сімейних форм виховання, вирішення проблем ПС/ДБСТ задля забезпечення їх повної ресурсності.
- Необхідно запровадити регулярний моніторинг якості функціонування ПС і ДБСТ, а не лише кількісну статистику.
- Необхідно проводити якісну фахову просвітницьку роботу з дітьми, які живуть в інтернатних закладах, про важливість проживання в сімейному оточені і її вплив на майбутнє доросле життя, соціалізація і адаптація. (такої роботи служби не проводять, таким чином дитина віком від 13 років вже не виявляє бажання йти в сім’ю)
Пропозиції:
1. Провести обласний аудит ресурсного потенціалу ПС та ДБСТ.
2. Запровадити систему регулярного моніторингу якості функціонування родин ПС/ДБСТ.
3. Провести інформаційні сесії в громадах, де немає жодної ПС або ДБСТ.
4. Підготувати та поширити інформаційний пакет для потенційних батьків-вихователів.
5. Передбачити супровід і підтримку родин (емоційна, фінансова, правова).
На останок, хочу зауважити: ПОВНА РЕСУРСНІСТЬ ДІЮЧИХ ПС/ДБСТ ОРІЄНТОВНО ТЕРНОПІЛЬЩИНИ ДОДАТКОВЕ ВЛАШТУВАННЯ 222 ДІТЕЙ В ДІЮЧІ ПС/ДБСТ - ЦЕ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІІ ДІТЕЙ В ІНСТИТУЦІЯХ
Ремарка. КОЛИ РОБИВСЯ АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЖЛИВО що кількість СТАТУСНИХ ДІТЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В ІНТЕРНАТАХ – 35 осіб.
Дякую за увагу! Разом ми можемо зробити більше для наших дітей. Вони потребують не просто місця проживання — вони потребують люблячої родини.
